Автор - Ольга Конюх
магістр психології, сертифікований психотерапевт за методом символдрами (кататимно-імагінативної психотерапії), співзасновниця психологічного центру Верде

Гідність є одним з основних прав людини закріплених в Конституції України. В ній, зокрема, визначено, що «людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю», (ст. 3), задекларовано, що «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах» (ст. 21). Згідно з ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності… 

Однак 10 років тому сталися події, які спонукали нас боротися за свою гідність, свободу та право на самовизначення, і зараз 10 років по тому ми продовжуємо боротись але вже за право існувати, проте ні у кого вже не має сумнівів у нашій гідності. 

Слово «Гідність» добре нам усім відоме, однак давайте поміркуємо, що воно означає? Що означає бути Гідним? Коли нашу Гідність поважають? А коли нею нехтують? Чи легко Вам відповісти на ці запитання?

Гідність є базовою універсальною цінністю, право на гідність ми отримуємо з народженні і не повинні його заслуговувати, як наприклад повагу. Слово "гідність" є важливим терміном у розумінні наших стосунків з іншими і того, як ми сприймаємо себе. Ставлення до себе та інших зі справедливістю, співчуттям і розумінням. 

• Гідність — це поняття, яке переплітається з історією та культурою людства, визначаючи наші взаємини, особистість та сприйняття власної сутності. З етичної точки зору гідність означає повагу до особистої цілісності, незалежності та рівності.
• Гідність — це властивість кожної людської істоти, яка визнається та поважається незалежно від статусу, релігії, раси чи інших характеристик. Це внутрішній компас, що веде нас до високих моральних стандартів та почуття власної цінності. 

Повага до гідності є фундаментальною складовою будь-якого суспільства. Вона визначає стосунки між людьми, формує справедливість та рівні можливості. Поважати гідність означає приймати кожну особу як унікальну індивідуальність, не обтяжуючи її стереотипами чи упередженнями. Гідність розвивається в процесі життя, формуючи наше сприйняття себе та інших. Коли народжується дитина, вона почуває себе всесильною та омніпотентною, однак в реальності вона маленька та беззахисна і щоб захиститись від цього почуття безпорадності дитина потребує піклування дорослих, які кажуть: «Який ти великий, який ти розумний» коли це не зовсім так…. Однак це відчуття абсолютної любові та захоплення від дорослих дає можливість захиститись від почуття безпорадності та вирости з позитивним сприйняттям себе та почуттям гідності.  Сприяти розвитку гідності можна через психологічну підтримку, виховання позитивної самооцінки та розвиток соціальних навичок. 

Гідність — це не просто абстрактне поняття, а невід'ємна складова нашого буття. Розуміння та повага до гідності формують здорове та гармонійне суспільство, де кожна людина може відчувати себе повноцінною та унікальною.

То чому ж нам довелось такою високою ціною виборювати свою гідність на Революції? Вся система совецкої ідеології була побудована на знеціненні особистості та вивищенні колективного - партії, союзу… Репресії, голод, концтабори- це те що повинно було вбити особистісну гідність, щоб на її місці постала колективна - в угоду владі. Це та наша колективна травма, яка відгомонить і після розпаду союзу. Однак саме гідність і стала умовою нашого виживання. Автори, які описували життя в концтаборах помічали, що вʼязні, які зберігали свою гідність навіть в найгірших умовах - виживали, ті хто «здавався» і втрачав самоповагу - найчастіше гинули... 

Тому утвердження, виборювання та відстоювання права на Гідність 10 років тому дає нам шанс на виживання зараз, бо в найтемніші часи саме те що робить нас людьми стає і нашим порятунком.