Поділитись


" Можливо кіно?" - "Та мені якось все одно...."

   Втома під час робочого дня, перманентна втома від усього на світі, як і не бажання приймати рішення знайома кожному. Вона необов'язково пов'язана саме з обставинами, колективом чи обов'язками. Але коли втома накопичується – зникає мотивація, втрачається інтерес до роботи. Зрештою це приводить нас до явища, відомого під назвою "емоційне вигорання".


Термін "вигорання" позначений у Міжнародному класифікаторі хвороб як « наслідок тривалого невирішеного стресу на робочому місці чи в батьківській ролі».


Стан емоційного вигорання можемо простежити у відчутті постійної втоми, підвищенні частоти та інтенсивності головного болю, безсонні, погіршенні стану здоров’я без вагомих причин, постійній роздратованості та небажанні виконувати свою роботу, чи ту роботу, що приносила задоволення раніше.
Так, ми усі іноді втомлюємось, але слід насторожитись, якщо вам не вдається відновитись після сну чи вихідних.


Причини емоційного вигорання можуть бути найрізноманітнішими, як от: тривала робота в напруженому темпі; високе навантаження, зокрема емоційне; несприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; відсутність належної винагороди за роботу; криза цінностей.


Та не завжди даний феномен «лише про роботу». Батьківське вигорання настає коли людина виснажується від своїх сімейних обов’язків, стає емоційно відірваною від своїх дітей і сумнівається у здатності бути хорошою мамою чи батьком. Батьки почуваються настільки виснаженими, що лише думка про свою роль як батьків змушує їх почуватися гірше. В результаті вони стають емоційно віддаленими від дітей: все менше включаються у стосунки з ними, а взаємодія обмежується мінімумом: нагодувати, одіти. Відповідно, людина у такому стані не відчуває себе хорошими батьком чи мамою і втрачає задоволення від перебування зі своїми дітьми.


Щоб зрозуміти чи є у вас емоційне виснаження, запитайте себе:
• Ви стали цинічним чи критичним на роботі?
• Ви “тягнете” себе на роботу і вам складно почати?
• Вас стали дратувати колеги чи клієнти?
• Вам не вистачає енергії, щоб бути стабільно продуктивним?
• Вам важко зосередитися?
• Ваші досягнення не приносять вам задоволення?
• Ви відчуваєте розчарування у своїй роботі?
• Ви використовуєте їжу, наркотики чи алкоголь, щоб почуватись краще?
• Чи змінився ваш сон?
• Вас турбують незрозумілі головні болі, проблеми зі шлунком, кишечником або інші фізичні симптоми?
Якщо ви відповіли позитивно на кілька з цих питань, можливо, ви відчуваєте професійне вигорання. Однак ці симптоми також можуть бути пов’язані з іншими станами здоров’я, тому при тривалому погіршенні самопочуття важливо звертатись до спеціалістів, щоб відрізнити вигорання від, наприклад, депресії.


Серед заходів і засобів, що допомагають подолати синдром емоційного вигорання ми радимо спробувати впровадити у життя одне з чотирьох (або ж у комплексі) наступні правила:


Правило розподілу. Необхідно чітко розділяти професійну діяльність і особисте життя: не брати роботу додому, мати хобі, яке не стосується роботи, спілкуватися з друзями, які не є колегами по роботі. Для цього досить дієвими є різноманітні ритуали. Наприклад ритуал «корпоративного одягу». Коли працівник приходить на роботу він одягає корпоративний одяг, починає спілкуватися з клієнтами є добрим і розуміючим, активним і професійним, але коли робочий день закінчується і працівник знімає робочий одяг, він забуває про всіх своїх клієнтів і займається особистими справами (перестає бути працівником компанії, стає мамою чи татом, дружиною чи чоловіком і.ін.).


Правило зміни діяльності. Намагатися чергувати свою професійну діяльність, тобто не тільки спілкуватися з клієнтами, а й займатися різноманітною паперовою роботою, або особистим професійним вдосконаленням: відвідувати тренінги та навчання.


Правило часу. Страх не встигнути, запізнитися, відсутність структури можна подолати за допомогою тайм-менеджменту. Він дозволяє при організації часу враховувати індивідуальні ритми людини, що зводить до мінімуму хронічні перевтоми. Сучасний Тайм-менеджмент діє за трьома принципами:
• Індивідуальний підхід – людина сама повинна визначити власний баланс між жорсткою організацією і спонтанністю у своїх діях.
• Мислення спрямоване на ефективність. Якщо ми встановлюємо правила, ми повинні вірити у їх ефективність, а інакше позитивні зміни не можливі.


При плануванні часу слід також не забувати вносити у свій розпорядок відпочинок та ресурсні активності – спорт, творчість, релакс.


Правило внутрішньої метафори. Дуже велику роль у формуванні синдрому емоційного вигорання відіграють внутрішні установки, те як людина сприймає себе як спеціаліста. Деструктивність девізу «палаю для інших – згораю сам» очевидна. Внутрішні переконання варто міняти конструктивно, щоб з однієї сторони людина відчувала себе хорошим спеціалістом, який дійсно допомагає людям, а з іншої – була емоційно благополучною, врівноваженою і захищеною від стресу. Варто пам’ятати що професійна діяльність чи батьківство – це забіг на довгу дистанцію.


Та все ж, інколи, емоційне вигорання досягає свого «піку», і робити хоч щось вже зовсім немає сил. В такому випадку ми радимо, не зволікати і звернутись за допомогою

Поділитись