Поділитись


Психологи про карантин

Вирішили поділитися своїми думками, переживаннями з Вами щодо карантину. Сподіваємось, інформація буде корисною та практичною.

Оля Конюх

«Пристосовуватись довелось дуже швидко, бо окрім терапії, викладаю в університеті, і всі процеси мали бути швидко переведені в онлайн режим, тому перші кілька днів розбиралась з технікою, опановувала нові для себе програми, навіть не помітила як минув перший тиждень. Вже після цього організувала для себе зручне робоче місце, виробила графік - оскільки в звичних умовах багато ходила пішки, то додала до свого дня обов‘язкові щоденні прогулянки на свіжому повітрі.

В час карантину, як і раніше багато роботи, постійна зайнятість тепер плюс, бо коли працюю - немає часу читати новини та хвилюватись, для мене задіяність - найкращий спосіб саморегуляції:)

Основні поради від мене:


Наталя Городецька

«Моя реакція на обмеження є можливо парадоксальною, бо попри всесвітню паніку і мою природню тривожність мені подобається сьогоднішнє сповільнення, коли є місце для роздумів, коли я уважна до себе та інших. Десь у фоні є тотальна невизначеність і страх за майбутнє. Разом з тим я переповнена вдячністю за мить, в якій живу. І я знову повернулася до лекцій Андрія Баумейстера, бо саме філософія дає мені відчуття опори зараз.»


Адріана Бекерсі

«Що допомагає справитись з карантином?

Вставати рано вранці. Робити собі каву і взагалі дотримуватись звичних ритуалів, навіть якщо не треба нікуди йти. Виходити часом на балкон і грітися на ранковому сонечку.

Також допомагають фізичні вправи, бо від недостатнього руху тіло починає боліти. Можна якось мінімально хоча б розтягуватися, робити якісь навіть незначні вправи.

Допомагає і підтримання чистоти і порядку вдома. Це дрібниця, але набагато приємніше знаходитися в затишному і чистому просторі.

Ще одна річ - це смачна їжа. Я, наприклад, шукаю і зберігаю собі цікаві рецепти на Pinterest, а коли йду за продуктами, купую все необхідне на тиждень, а потім готую. Італійська, азіатська, мексиканська кухня, а не просто гречка :)

Щодо роботи вдома, то мені важливо мати своє місце, де я можу працювати. Наразі це стіл на кухні. На ньому зараз живе багато паперів, книжок і всяких робочих речей. Зазвичай я визначаю хоча б кілька пунктів, які потрібно виконати за день, зараз на це вистачає часу і відчуття задоволення від виконаних справ доволі приємне. Іноді нема бажання чи настрою щось робити і це теж окей, до нових умов не завжди просто звикнути. Вважаю, що потрібно дозволяти собі іноді і «похалявити» якщо є така можливість. Надмірна вимогливість - ворог :) Взагалі популярні тепер заклики використовувати карантинний час продуктивно, самовдосконалюватися і все таке, створюють додатковий тиск. Нібито, всі навколо роблять щось важливе, один я халявщик. Але потрібно розуміти, що не все, що роблять інші, пасує вам і важливо знаходити комфортні і приємні для себе заняття. Не обов’язково брати участь у всіх онлайн-челенджах.

По вечорах я іноді спілкуюсь із друзями через Скайп чи інші засоби зв’язку. Це допомагає не почуватись ізольованим, вирваним з контексту, покинутим.»


Віта Кайгародова

«Трохи дивно мені, але наразі ритм життя сильно не помінявся. Хоча менше роботи з людьми, адже не всі клієнти мають можливість працювати онлайн, чи приїжджати до кабінету.

Незвично так багато часу проводити вдома, але вдома завжди є чим зайнятися, принаймні наразі :)

Використовую час, щоб подумати над новими проектами, цілями.

Є багато справ , які можна або потрібно завершувати.

Так цікаво спостерігати за новими відчуттями - можна передивитися улюблені фільми, або із списку на потім без відчуття трати часу.

І отримати кайф від перегляду тих, які вже майже забула і побачити щось нове в них. Є більше часу для читання.

Переживаю цікаві відчуття купуючи звичайні продукти, такі як гречку (не маю звички мати запаси... а тепер думаю, що варто мати мінімальні). І звичайно, чомусь хочеться саме того, чого немає ... класика :)

Наразі (напевно так механізми захисту діють) мені спокійно, так ніби перебуваю у якомусь історичному процесі для нашого покоління, який має місце.

Що мені допомагає?


Оля Климентович

«Карантин - це можливість для переосмислення внутрішньо світу: поглядів на життя, цінностей, власних потреб та потреб інших, час, коли можна дослідити внутрішні ресурси, стресостійкість, готовність діяти чи навпаки відчути безсилля або тотальне заперечення всього, що відбувається довкола та продовжувати вдавати ніби нічого не змінилось.

Залишатись в реальності - це, мабуть, універсальна порада в процесі очікування, а цей період є завжди емоційно завантаженим. На допомогу може прийти максимальне титрування, коли людина складає свій графік на день, а саме продовжує працювати віддалено, якщо це можливо, прибирає, готує їжу, займається спортом, виділяє час на відпочинок, хоббі, на забаву з дітьми, догляд за домашніми улюбленцями, все те, що робили і до карантину спробуйте організувати вдома. Рутина дозволяє відчути контроль над ситуацією та уникнути стану паніки. Організовуйте онлайн кава-перерви, грайте в ігри, вигадуйте завдання один для одного з рідними та друзями за допомогою skype чи zoom.

Час карантину-унікальна можливість відкрити ту шухляду в якій назбиралось вже достатньо бажань та справ, котрі відкладались на потім. Для тих, хто навпаки втомився від швидкого ритму є можливість знизити темп життя і дозволити собі відпочити, перечитати книгу чи переглянути фільм, або займатись нічогонеробінням:)

На час карантину пропоную вам практикувати розслаблення, коли ви займаєте зручне положення лежачи або ж сидячи, максимально ізолюючи себе від того, що може відволікати. Закриваєте очі і починаючи з плечей уявляєте як вони наповнюються теплом, стають важкими та розслабляються, це тепло опускається вниз по руках, вони теж стають важкими. При цьому вам дихається легко і приємно, ви відчуваєте тепло, яке наповнює ваші груди та живіт, розслабляються м'язи пресу, приємне тепло опускається вниз по ногах, які стають важкими і розслабленими. Далі уявляєте як розслабляється ваш поперек, середина спини, місце між лопатками. Відчуйте як приємне тепло розслабляє шию, потилицю, чоло, ваше обличчя повністю розслаблене. І коли відчуєте, що достатньо розслабились, побудьте в такому стані, можливо, у вас з'являться своєрідні образи в уяві, можливо ви навіть заснете.

Важливою деталлю такої вправи є те, що потрібно ставитись до даного розслаблення пасивно, не заставляти себе. Ви можете записати аудіоформат як супровід даної вправи і прослуховувати запис або ж попросити, щоб хтось зачитував вам, як покроково розслабляються всі частини тіла. Важливо, щоб голос звучав спокійно, впевнено, безпечно та з потрібними проміжками часу між частинами тіла для виникнення відчуття розслабленості. Дану вправу можна проводити двічі на день, що дозволить вам знизити рівень напруги, тривожності, втоми, підвищити рівень стресостійкості.

Варто розуміти, що є ситуації, які від нас не залежать, а емоції, які виникають є нормальними враховуючи ненормальні умови в яких ми зараз перебуваємо.»


Анна Верещинська

«Психолог на карантині. Що це? Як це? По-різному: тіло в повній ізоляції, про те думками перебуваю і на морі, і в горах, і в гостях. А онлайн на роботі.

Як я гуляю? Кожного ранку відкриваю жалюзі ,милуюсь весняним сонцем, пролісками на клумбі під вікном, довго вдивляюся в слід перехожого.

А ще не давно ввечері вийшла на вулицю. Словами не передати захвату:весняне, м'ятне , тепле повітря нарешті я відчуваю тебе. Чому коли я вдихала тебе без заборони, ніколи не відчувала твого смаку? Зараз маю більше часу, щоб думати про речі які раніше здавались звичними або просто не були в полі зору. А ще я знайшла спосіб використати карантин, собі на користі. Коли в місті поменшало транспорту, я задовольняю свою давню потребу-відпрацьовую уроки водіння. Помітила, що коли виділяю час на речі ,які раніше були не на часі то це допомагає, відволіктись від суму, страху і навіть злості. Так психологи теж люди, ми також відчуваємо злість, тривогу. А ще віру, надію і любов. Чого і Вам бажаю. Будемо здорові. До зустрічі .»


Оксана Поліщук

«Мені здається, що я досі пристосовуюсь до карантину, хоч вчора зловила себе на думці, що вже не дуже й то хочеться виходити з хати, а значить я нарешті почала отримувати задоволення від вимушеного перебування дома. Проте на початку було це дуже, ну дуже важко.

Зауважила, що дуже в цьому допомагає творчість: писати, малювати, шити, співати. Та не важливо що, важливо щоб стан ставав приємніший.

Я почала більше танцювати. Дивно, мені завжди потрібно було підібрати час, записатися на конкретний вид танцю, і знайти ще мільйон причин щоб не танцювати.

Я часто залишаючись зранку сама, включала музику в навушниках і перетанцьовувала, а зараз я танцюю, хоч і живу ще без штор на вікнах, і підозрюю що іншим можуть бути помітні мої танці, але я танцюю.»


Надія Молнар

«Карантин це чудова можливість поглянути на свою буденність зі сторони. Саме рутина займає більшу частину нашого життя. Тому так важливо її налагодити.

Хороша новина в тому, що після спаду завжди є підйом. А розвиток не можливий без страждання та переосмислення.

Так, пандемія це страшно, а карантин як мінімум не зручно. Пам'ятайте - для вас це може бути золотим часом змін та росту.

Дбайте про себе.»

Поділитись