"Година Землі" та екологічна свідомість
30.03.2024
Автор: Анна Верещинська
Психотерапевт у методі психоаналіз, магістр психології.
Психологія пов'язана не тільки з почуттями і психічними процесами, а й з природою та середовищем. Спробуємо сьогодні відчути цей зв'язок, долучившись до події "Година Землі" - це міжнародна акція, яка була ініційована Всесвітнім фондом природи WWF. То був символічний захід з вимкненням світла на 1 годину ,в перше у Сіднеї 2007р. Кожного року в останню суботу березня з 20:30 до 21:30 за місцевим часом люди гасять світло і прилади.
Ми живемо у віці бурхливого технологічного прогресу. Екологія - це спосіб життя і мислення кожної людини.
Екологічні знання, являють собою основний елемент екологічної свідомості.
Принцип єдності свідомості і діяльності наголошує на тому, що свідомість людини проявляється і формується під час діяльності. Отже екологічна свідомість формується та проявляється у діяльності людини, яка спрямована на оточуюче середовище. Ця діяльність може бути, як конструктивною так і деструктивною. Відповідно до цього формується свідомість, яка дозволяє зрозуміти обмеженість природнього ресурсу і потребу у встановленні рівноваги між природніми і суспільними потребами.
В принципі це і є усвідомлення індивідом сутності стосунків "суспільство-людина-техніка-природнє середовище".
Три методологічні особливості екологічної психології:
По-перше, об'єктом дослідження стає не природне середовище, а світ природи, як цілісний живий організм, як сукупність природних явищ в їх розмаїтті, єдності та унікальності.
По-друге, вивчаються типи взаємодії людини зі світом природи. Слід підкреслити, що екологічна свідомість віддзеркалює чималий спектр інтелектуально-емоційних аспектів сприйняття світу, відображення, споглядання, почуття, пізнання, оцінки, рефлексію тощо. Крім того, екологічна свідомість, як правило, базується на науковому світогляді, релігійному світосприйнятті, рефлексивному ставлення до світу природи, естетичних смаках.
По-третє, увага акцентується на суб'єктивному, особистісному ставленні до природи. Землю можна розглядати, як живий організм, що володіє власним диханням температурою часом, споживає енергію і міняє свою шкіру, через зміну пір року, природні катаклізми. Все це сильно впливає на душевний стан людини.
Отже,у взаємодії людини й довкілля спрацьовує ефект бумеранга - людина завдає шкоду довкіллю, довкілля завдає шкоду людині. Знищуючи довкілля людина знищує себе.
А наш основний обов'язок, особливо в умовах воєнного стану - турбота про себе.
А чи знали Ви, що ходіння босоніж допомагає нам відчувати контакт із землею і допомагає долати неспокій. А в боротьбі зі стресом ми використовуємо техніку - заземлення.
Пропоную одну із них:
Почніть повільно рухатись у просторі, спробуйте відчути кожне зіткнення ноги з землею. Зрозумійте які частини стопи першими торкаються землі і де є відчуття більшого тиску. Зверніть увагу, як ваша нога відривається від землі і той момент коли ви балансуєте на одній нозі. Ви можете встати обома ногами і наче "врости" у землю ,ніби ваші ноги то фундамент будинку.
Цю техніку використовуйте щоб позбутися небажаних переживань, заспокоїтись і для формування внутрішнього ресурсу - відчуття опори.
Ви можете сказати, що для відновлення потрібно набагато більше зусиль, ніж для руйнування, але ви будете неправі.
Збережи себе - збережи планету, збережи планету - збережи себе!
Обиртайте варіант, який більше вам пасує. Обирайте жити, жити в гармонії з природою. Обирайте змінюватись. Обирайте пробувати щось нове, створювати щось власне. Обирайте діяти. Навіть дуже маленькі кроки мають значення!