Автор: Анна Верещинська
Магістр психології, сертифікований психотерапевт УСП, ЄКПП у методі психоаналіз

Напередодні новорічного дива ми всі прагнемо зробити якусь добру справу. Найчастіше керуючись добрими намірами люди порушують межі одне одного. Психологічні кордони - це простір де закінчується Я і починається ІНШИЙ. Є багато кордонів, ми запропонуємо п'ять які Вам точно пригодяться.

1. Емоційні кордони - зосереджені навколо тем, які вам неприйнятні для обговорення, ігнорування почуттів інших і тиск.
Як варіант відстоювання, можна сказати:
"Я не хочу зараз обговорювати цю тему"
2. Матеріальні кордони - навколо майна , коли і яким не можна користуватися.
"Мою машину не можна брати цих вихідних"
3. Часові /енергійні кордони - навколо запізнень, коли можна телефонувати.
"Якщо ти запізнишся чи не прийдеш, попередь мене про це"
P.S. психотерапія вчить будувати цей кордон
4. Ментальні - свобода мати свої думки,  переконання, цінності.
"У нас з вами різні думки, я поважаю вашу"
5. Фізичні - близькість, особисті речі, тілесний контакт, непрохані поради про зовнішність.
"Я не вважаю ваші коментарі про мене кумедними"

Реакцією на порушення кордонів - є завмирання, втеча чи атака у відповідь. І це нормально! Єдине коли, ми користуємось тільки однією реакцією у всіх випадках в житті - то можемо постраждати або наші реакції є викривленими, бо не до кінця розуміємо, що відбувається тут і тепер. Використовуємо втечу там де можна атакувати чи завмирати.

Як приклад можна розглянути наступну ситуацію: 
- Мама просить приїхати в гості у вихідні, на які я запланувала поїздку в гори.
Я їду до мами.... Втеча.
Там мій настрій знижений, ніщо не приносить мені задоволення і настрій мами теж падає.
Єдине, якщо я посуваю свої кордони бо дуже хочу побачити маму можливо більше ніж гори, тоді я розумію, що це мій вибір, а не примус і реакція інша, є відчуття контролю свого життя.
Хоч можу, сказати дякую за запрошення, але цих вихідних маю плани, якщо  можна то зустрінемось наступних. І це атака.
Я обираю своє бажання, своє життя і також даю можливість іншим обирати та жити.

Чому жити своїм життям важливо? Це дозволяє позбавитись почуття провини, образи, напруги, внутрішнього болю. А ще допомагає вибодувати кордони та бути щасливим. 

Ми всі люди і не завжди у нас виходить щось з першого разу, якщо Ви досі сумніваєтесь, які ви чи є у вас вибудовані кордони це не привід сумувати. На щастя наш мозок побудований так, що поки ми живемо, можемо вчитися. Часто ми користаємося схемою: спроба - невдача, спроба - невдача і ми здаємось. Пропоную скористатися новою схемою : спроба - невдача - аналіз - план дій - спроба.

Ця пора Різдва, для кожного принесе, щось інше. Комусь дістанеться подарунок комусь випробування, комусь магія і ритуали, комусь час проведений на одинці. Це все шанс спостерігати за собою і іншими, навчатися іноді піддавати сумніву щось звичне, щоб зрозуміти, побачити щось нове. Наприклад цукерку на ялинці... Чи почути - будь щасливий... Чи зрозуміти - ми найсміливіші... Чи промовити - я тебе люблю... Або вибудовувати кордони.

Бажаю всім нам, доторкнутися до свого шансу і скористатися ним. Коли, як не тепер!