Автор:Ольга Апостолюк
Психотерапевт за методом гештальт-терапії

В сучасному світі стрес став звичним та буденним в житті кожної людини.  Стрес - це реакція нервової системи на надмірний подразник, який може бути як реальним,так і уявним. Виникнення та реакція на нього залежать не тільки від об'єктивних чинників, а також від вміння окремої людини давати собі раду з емоціями, які виникають як наслідок - стресостійкості. Варто зауважити, що у випадку позитивних, але неочікуваних змін у людини теж може виникнути стресова реакція. В нормі, наша психіка знаходить ресурси для опрацювання масивної інформації, врегулювання гормонів та емоційно - вольової сфери. В часі війни можемо спостерігати постійний вплив різноманітних факторів стресу у житті, що веде до виснаження нашої психіки, зокрема у вразливої категорії суспільства - дітей.

За результатами дослідження освітньої фундації GoGlobal "Освітній фронт. Вплив війни на освітян" стало відомо, що 75% дітей мають ознаки когнітивного стресу з яких майже 46% вчителів зазначили, що у дітей є ознаки стресо-психологічної травми. Також 24% освітян відзначають появу тривожності та стурбованості дітей, 22% - відсутність мотивації до навчання, 16% - розгубленість та неуважність, 13% - апатію-байдужість.

Щоб краще зрозуміти як працює наша нервова система в стані стресу варто розглянути його фази: Фаза тривоги, первинна реакція на подразник, коли підвищується рівень глюкокортикоїдів (напр. кортизол), які регулюють обмін вуглеводів, білків, ліпідів, стимулюють енергетичний обмін, а також пригнічують запальні процеси в організмі, зменшується розмір тимуса або вилочкової залози, що належить до центральних залоз імунного захисту, кровотворення та диференціації Т-лімфоцитів. Відбуваються біологічні реакції, які зумовлюють можливість боротьби, втечі або завмирання.

Фаза опору, коли відбувається гіпертрофія кори наднирників, підвищення секреції  кортикостероїдів та адреналіну. При мобілізації волі та бажанні подолати незвичні обставини додатково задіюються резерви з інших сфер, наприклад з репродуктивної. Якщо загроза минула або її рівень знизився, то відбувається адаптація до рівня стресу і повернення до нормального стану. Фаза виснаження. Якщо дія стресу продовжується і людина не спроможна адаптуватись, це сприяє виснаженню ресурсів тіла, зокрема кори наднирників. Цей період прийнято називати дистресом, який проявляється ізоляцією, агресивністю та пасивністю і є першим кроком до психосоматичних захворювань.

Характерними ознаками стресу у більшості людей є почуття роздратованості, пригніченості без особливих причин, проблеми з концентрацією уваги, пам'яттю, часті головні болі, шлункові розлади без органічних причин, депресія, пасивність, фізична слабкість, апатія, втрата почуття гумору, підвищена збудливість і образливість, зловживання шкідливими звичками, відсутність інтересу до оточуючих, жалість до себе, зниження апетиту або постійне відчуття голоду.

Серед методів самодопомоги важливо налагодити режим роботи та відпочинку, мати достатню кількість сну (не менше 8-9 годин), корисно харчуватись, займатись спортом або мати оптимальне навантаження.  До специфічних методів можна віднести метод концентративного розслаблення, дихальні техніки, аутогенне тренування, медитація. Професійну допомогу при стресі можна отримати від психолога, психотерапевта чи психіатра.