Автор: Михайло Бекар
практикуючий психолог, кандидат у психотерапевти за методом психоаналіз

Спокій та об'їдання на святах. Здається ці слова не пасують одне до одного. Проте спробуємо подумати над тим як поєднати їх. Їжа є одної з базових потреб людини. Зазвичай від неї ми отримуємо задоволення, енергію, радість. Проте коли ми відчуваємо що з'їли забагато, це стає протилежне радості. Тоді ми можемо відчувати: сором, злість, провину, страх, тривогу та інші.

І ось що можна сказати цим емоціям:

Важко втриматись щоб не їсти, коли на столі 12 страв. І можливо не потрібно втримуватись. Адже в нас є короткий час свят, коли все готово, і лежить в холодильнику. Та найважливіше, ми не втратили здатність радіти їжі.

Можливо нам потрібно ще щось, тобто є якась інша потреба яку ми хочемо задовільнити, але наразі не можемо. Тут можна задуматись, щоб нам ще хотілось?

Також коли ми переїли, це вже сталось, і з цим вже нічого не зробиш. Можливо варто відпустити те що вже сталось?

Якщо все таки Ви б хотіли змінити свою харчову поведінку, то це тема майбутнього, і не варто картати себе за те що вже сталось.

Харчова поведінка вибудовується у нас з малечку, тому буває так важко її змінити, і варто з терпінням і добротою ставитись до спроб її корекції, та дати собі час.

Яка ціль цього діалогу?
1) побути з своїми переживаннями;
2) спробувати зрозуміти власні дії;
3) поберегти себе від самокритики;
4) прийняти себе та спокійно їсти.