Донорство або «З чого розпочинається цивілізація?»

Автор: Соломія Толочко 
психолог, кандидат у психотерапевти за методом психоаналіз, член української спілки психотерапевтів

Щороку 14 червня в усьому світі дякують донорам крові за порятунок людських життів. Саме у цей день 2005 року під час Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я міністри охорони здоров’я різних країн одноголосно ухвалили заяву про підтримку добровільного донорства крові, приурочивши цю подію до дня народження австрійського лікаря Карла Ландштайнера, який отримав 1930 року Нобелівську премію за відкриття груп крові.
Слово «донор» походить від латинського donare – «дарувати». За даними ВООЗ щорічно у світі здійснюється 118, 4 млн. донацій крові.
Перший банк крові відкрили в Америці у 1937 році. Прориви в галузі досліджень крові цього періоду включали відкриття резус-фактору та отримання знань про склад крові – еритроцити та плазму. Окремі компоненти крові зберігаються довше та якісніше, ніж цільна кров, що дозволило банкам задовольняти потреби населення.

Друга світова війна дала поштовх для вчених і хірургів для подальшого поліпшення якості переливання. Тисячі поранених солдатів були врятовані завдяки донорській крові. Такий успішний досвід призвів до створення банків крові у США з метою постійної допомоги для шпиталів і лікарень. Зараз для нашої країни, дане питання і просвітництво навколо цієї теми  є дуже актуальним. Щоденно військові потребують донатів але не менш важливими  при цьому постають саме донації крові.

До цієї теми, мені також хочеться пригадати історію, яка має доволі влучний зміст.

Багато років тому антрополог Маргарет Мід запитала студентів, що вони вважають першою ознакою цивілізації. Студенти очікували, що Мід розповість про риболовні гачки, глиняні горщики або оброблені камені.

Але ні. Мід сказала, що першою ознакою цивілізації в стародавній культурі є стегнова кістка, яка була зламана, а потім зрослася.

Мід пояснила, що якщо жива істота в царстві тварин ламає лапу, то вона помирає. Зі зламаною лапою воно не може втекти від небезпеки, дістатися до річки, щоб напитися або полювати за їжею. Вона стає здобиччю для хижаків, оскільки кістка зростається досить довго.

Стегнова кістка, яка була зламана, а потім зрослася – це доказ того, що хтось витратив час, щоб залишитися з тим, хто отримав це ушкодження, перев’язав рани, переніс людину в безпечне місце і охороняв її, поки та не відновилася. Допомагати іншій людині під час важкого періоду – це той вчинок, з якого починається цивілізація, – сказала Мід.

Донація крові – це про причетність до спільного державного процесу з порятунку життів. Все це разом є тією самою течією цивілізації. Важливе кожне життя, і хто зна можливо якесь із них буде врятоване саме завдяки Вам!

Інші статті
Індивідуальна психотерапія за Альфредом Адлером
Що таке щастя?
Травма: невидимий вимір буденного життя
Саморегуляція як метод стабілізації
Всесвітній день дякую
Про самооцінку
Психолог, психіатр, психотерапевт. Як обрати?
Спати чи не спати?