Автор: Наталія Городецька
Психолог, психотерапевт за напрямом гештальт-терапії

“Коли людина говорить щось багатьом, а не одній людині, ехо власних слів у свідомості стає голоснішим” - Ормонт Луїс, груповий психотерапевт

Психологічні труднощі виникають у стосунку з іншими і вирішити їх можливо лише в стосунку. Якщо в індивідуальній терапії це стосунок між клієнтом та терапевтом, то в групі такий стосунок помножений щонайменше на кількість учасників. Група стає маленькою моделлю світу, де ми  проявляємо себе в звичний для нас спосіб - спосіб, який часто не приносить задоволення, більше того, стримує або блокує особистісний розвиток.

Ризик проявити в групі власну недосконалість, бути свідком чиєїсь слабкості винагороджується. Ми раптом помічаємо, що у стосунку з іншими з’являється більше тепла. Ми починаємо приймати власну недосконалість так само, як і недосконалість інших, і навпаки.

Саме в групі можливо отримати правдивий зворотній зв’язок у відповідь на свої дії чи бездіяльність. Можуть виникнути запитання “В чому унікальність такого зворотнього зв’язку? ”, “Хіба ми не отримуємо його в реальному житті?”. По-перше, люди з нашого оточення не завжди хочуть/можуть/вміють висловлювати відверті реакції  на нашу поведінку. В групі ми створюємо безпечний простір для правдивих реакцій про себе і для іншого. По-друге, унікальність роботи в групі полягає в можливості опрацювати ті ситуації й емоційні реакції на них, що виникають безпосередньо зараз.

І ще, самого лише розуміння і усвідомлення власних патернів поведінки недостатньо для змін. Тому в гештальт-групах ми пропонуємо пошук і випробування нових способів взаємодії у стосунках між учасниками.