Автор: Ольга Конюх
Магістр психології, сертифікований психотерапевт за методом символдрами (кататимно-імагінативної психотерапії), завідувач психологічної служби Львівського національного університету імені Івана Франка, співзасновниця психологічного центру Верде

Синдром вигорання
це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, що характеризується порушенням продуктивності в роботі і втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань, а також вживанням алкоголю або інших психоактивних речовин з метою отримання тимчасового полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності і (у багатьох випадках) суїцидальної поведінки. (Всесвітньої організації охорони здоров’я – 2001)

Професійне вигорання
Згідно з МКХ-11, вигорання - це синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці. Тобто хронічний стрес на роботі може призвести до вигорання.

Основні ознаки професійного вигорання:

• втрачається енергійність, з’являється відчуття виснаження;
• підвищується психологічне дистанціювання від роботи, негативні і песимістичні думки про роботу, цинізм;
• знижується професійна ефективність.

Вигорання - це стан, а не діагноз
Вигорання не є медичним діагнозом, хоча його легко сплутати з депресією, адже людина в обох станах однаково пасивна і позбавлена сил.
Емоційне вигорання та депресія дійсно дуже схожі, і часто їх розглядають як пов’язані проблеми. Але дослідження доводять, що різниця є. Вигорання можна визначити за рівнем кортизолу в крові. При вигоранні кортизол не виділяється зранку — тому вже на початку дня здається, що сил немає. Кортизол не виділяється і у відповідь на стресовий чинник, або ж тіло не реагує на нього як наслідок. Коли в людини депресія — кортизол у надлишку, коли вигорання — його бракує.

вісь регуляції гіпоталамус-гіпофіз-наднирники

Що саме відбувається в тілі при вигоранні?

• Досить часто при вигоранні сильно порушується вісь регуляції гіпоталамус-гіпофіз-наднирники.
• Вона визначає, наприклад, нашу ранкову бадьорість, адекватну реакцію на стрес та здатність його пережити. При вигоранні гормон кортизол більше не виділяється зранку — тому уже на початку дня здається, що немає сил. Кортизол не виділяється і у відповідь на стресовий чинник, або ж тіло не реагує на нього як слід.
• З рештою, сильно порушується робота імунної системи, і люди, що вигоріли, ризикують захворіти на хвороби серця і судин чи розвинути хронічне запалення і навіть пов’язану із ним депресію. Вигорання збільшує ризик діабету 2 типу, гіпертензії, безсоння та вразливості інфекціями.

Вигорання — це стан хронічного стресу і розчарування, коли багато роботи не призводить до належних результатів, винагороди, визнання чи змін.

Вигорання не є просто втомою
Коли ми втомилися, відпочинок, достатня кількість сну та поживна їжа допомагають відновити енергію та працездатність. Але вони не допоможуть, коли йдеться про вигорання.

Ознаки вигорання:

• Критичність та цинічність на роботі
• Відсутність мотивації та постійне відкладання роботи
• Дратівливість та нетерплячість до колег чи студентів
• Брак енергії та низька продуктивність роботи
• Труднощі з зосередженням
• Досягнення та успіхи не приносять задоволення
• Розчарування у своїй роботі чи професії
• Зловживання алкоголем, переїдання
• Порушення сну
• Незрозумілі головні болі, проблеми зі шлунком чи кишечником або інші фізичні скарги

Причини вигорання:

• Відсутність контролю. Неможливість впливати на рішення, які впливають на вашу роботу - наприклад, на ваш графік, доручення чи навантаження
• Незрозумілі очікування від вашої роботи. Якщо вам незрозуміло, який ступінь повноважень у вас є, або що ваш керівник чи інші особи очікують від вас
• Некомфортний психологічний клімат в колективі
• Коли робота одноманітна або хаотична
• Відсутність соціальної підтримки. 
• Дисбаланс між роботою та життям.

Фактори ризику вигорання на роботі:

• Ви настільки сильно ототожнюєтесь з роботою, що вам бракує балансу між вашим робочим життям та вашим особистим життям
• У вас велике навантаження
• Бажання “Врятувати світ”
• Ви працюєте з людьми, у вашій роботі багато складного спілкування
• Ви відчуваєте, що практично не контролюєте свою роботу
• Ваша робота одноманітна
• Занедбуєте власні потреби
• Маєте заборону висловлювати емоції

Що може допомогти

• Обговоріть конкретні проблеми зі своїм керівником. Можливо, ви зможете спільно змінити очікування або досягти компромісів чи рішень. Спробуйте поставити цілі щодо того, що потрібно зробити і що може зачекати.
• Шукайте підтримки. Незалежно від того, чи звертаєтесь ви до колег, друзів чи коханих, підтримка та співпраця можуть допомогти вам впоратися. Якщо у вас є доступ до програми допомоги працівникам, скористайтеся відповідними послугами.
• Спробуйте розслаблюючу діяльність. 
• Регулярні фізичні навантаження можуть допомогти вам краще боротися зі стресом. Це також може відволікти вас від роботи.
• Сон відновлює самопочуття та допомагає захистити ваше здоров’я.